Рак молочної залози: діагностика та лікування

Рак молочної залози – найпоширеніший вид раку серед жінок. Його поширеність збільшується з віком, починаючи з 40 років, і досягає піку в 60-65 років. В 1 % випадків рак молочної залози зустрічається у чоловіків. Як правило, уражається тільки одна залоза.

Регулярне планове проведення мамографії та самооглядів дає змогу своєчасно діагностувати рак молочної залози. На ранніх стадіях захворювання добре піддається лікуванню. Тому не зволікайте та вчасно звертайтеся до лікаря. Де знайти висококласних фахівців? Переходьте за посиланням: https://medicalplaza.ua/rak-molocnoi-zelezy.

Симптоми

На ранніх стадіях рак молочної залози часто протікає безсимптомно, під час промацування грудей може виявлятися ущільнення.

Симптоми раку молочної залози:

• ущільнення в грудях;
• зміна розміру, форми, контурів грудей;
• вузлики, виразки, «апельсинова кірка» на шкірі грудей, почервоніння, лущення шкіри;
• виділення із сосків;
• втягнуті соски, деформація ареоли, зміна положення соска.

Загальна інформація про захворювання

Рак молочної залози – це злоякісна пухлина, утворена з клітин молочної залози.

Молочна залоза складається з 15-20 часточок, розташованих радіально щодо соска. Вони оточені пухкою сполучною і жировою тканиною. Кожна часточка являє собою трубчасту залозу з молочною протокою, що відкривається на вершині соска молочними порами. Сосок призначений для годування дитини грудьми й оточений ареолою – пігментованою областю у вигляді кола, що окреслює сосок.

Під час раку здорові клітини молочної залози перетворюються на ракові. У нормі клітини, з’являючись у потрібній кількості, відмирають у певний час, поступаючись місцем новим. Ракові ж клітини починають безконтрольно рости, при цьому не відмираючи в належний час. У результаті скупчення цих клітин і утворюється пухлина. Ракові клітини можуть метастазувати – поширюватися за межі первинного вогнища. Зокрема, рак грудей найчастіше метастазує в лімфатичні вузли, печінку, легені, кістки, головний мозок і шкіру.

Розвиток раку молочної залози пов’язують із генетичними мутаціями, спадковою схильністю, ожирінням, із впливом гормональної або променевої терапії.

Основні типи раку молочної залози виділяються з урахуванням типів уражених клітин.

• Епітеліальний рак. У більшості випадків рак вражає епітеліальні клітини молочної залози, що вистилають молочні протоки або часточки. При цьому типі раку пухлина може перебувати в межах проток або часточок, не поширюючись на інші тканини, така форма раку носить назву протокового раку in situ і часточкового раку in situ. Однак із часом рак, що виник у протоках і часточках молочної залози, може поширюватися за межі цих ділянок, вражаючи прилеглі тканини й утворюючи метастази. Така форма раку називається інвазивним протоковим та інвазивним часточковим раком.
• Хвороба Педжета. При цьому типі раку протоковий рак вражає шкіру, що покриває сосок і ареолу, і поєднується із запальним ураженням шкіри. При цьому в епідермісі присутні злоякісні клітини Педжета.

Стадії раку молочної залози

1. Ракова пухлина розміром до 2 см знаходиться в межах молочної залози.
2. Ракова пухлина розміром від 2 до 5 см поширюється за межі молочної залози, вражаючи пахвові лімфатичні вузли, розташовані на тій самій стороні, що й пухлина.
3. Ракова пухлина збільшується, рак поширюється за межі молочної залози, можуть уражатися прилеглі тканини, внутрішньогрудні лімфатичні вузли.
4. Рак поширюється за межі молочної залози, вражаючи пахвову ділянку і внутрішньогрудні лімфатичні вузли. Можуть бути порушені надключичні лімфатичні вузли, легені, печінка, кістки, головний мозок.

Хто в групі ризику?

• Жінки після 40 років. Ризик розвитку раку молочної залози збільшується з віком, досягаючи піку в 60-65 років.
• Жінки, які вже перенесли рак однієї молочної залози – ризик розвитку раку другої молочної залози в такому разі збільшується.
• Жінки, у яких менструації почалися до 12 років, і жінки з пізнім настанням менопаузи (після 52 років). Що довше тривають менструації, то вищий ризик захворіти.
• Жінки зі спадковою схильністю до раку молочної залози.
• Жінки з генетичною схильністю до розвитку захворювання. У разі мутації в генах BRCA1 і BRCA2 ризик захворіти на рак молочної залози значно підвищується.
• Жінки з ожирінням. Жирова тканина сприяє виробленню естрогену, який може стимулювати зростання деяких типів раку молочної залози.
• Жінки, які ніколи не народжували, а також жінки, які пізно народили першу дитину (після 30 років).
• Жінки, які піддаються гормональній терапії після настання менопаузи – остаточного припинення менструації.
• Жінки, які перенесли вплив променевої терапії.

Діагностика

Планове регулярне проведення самооглядів і мамографії сприяє виявленню раку грудей на ранніх стадіях і подальшому успішному лікуванню. Усім жінкам після 40 років рекомендується робити мамографію не рідше ніж один раз на два роки.

У разі підозри на рак молочної залози спочатку проводять мамографію, визначають рівень онкомаркерів, додатково виконують УЗД. Діагноз підтверджується біопсією. Потім проводяться дослідження, спрямовані на визначення стадії захворювання і виявлення метастазів.

Лабораторні дослідження

Аналізи на пухлинні маркери в крові:

• CA 15-3;
• СА 125 II;
• CYFRA 21-1;
• СА 72-4;
• раковий ембріональний антиген (РЕА).

Пухлинні маркери – це білки, рівень яких може підвищуватися у зв’язку з розвитком раку. Однак їхня концентрація буває підвищена і в здоровому організмі. Тому визначення рівня онкомаркерів використовується як допоміжний метод діагностики раку, для діагностики рецидивів захворювання та оцінки ефективності його лікування.

Інші методи дослідження

• Мамографія – це рентгенологічне обстеження на спеціально розробленому обладнанні. Воно дає змогу встановити наявність пухлини, визначити її розмір і розташування.
• Ультразвукова діагностика (УЗД). Дані, отримані під час дослідження, доповнюють результати мамографії.
• Біопсія – передбачає взяття зразка тканин для подальшого лабораторного вивчення. Тільки вона дає змогу впевнено діагностувати рак молочної залози і визначити його тип.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) і комп’ютерна томографія (КТ).

Після виявлення раку молочної залози встановлюється його стадія, виявляються метастази. Може виконуватися:

• мамографія здорової молочної залози;
• рентгенографія грудної клітки;
• денситометрія (сканування кісток для вимірювання їхньої щільності) – за підозри на метастазування раку в кістки.

Виявлення мутації генів BRCA1 і BRCA2. У жінок із такими мутаціями ймовірність розвитку раку молочної залози становить 60-80 %.

Лікування

З урахуванням особливостей організму, стадії та типу раку вибирається оптимальна стратегія для його лікування.

• Хірургія. У більшості випадків під час лікування раку молочної залози видаляють усю молочну залозу – така операція називається мастектомією. Мастектомія може припускати видалення тканин молочної залози – часточок, проток, жирової тканини та шкіри, зокрема соска й ареоли, або може бути радикальною, коли разом із тканинами молочної залози вирізають основні м’язи грудної клітки та навколишні лімфатичні вузли.
• Променева терапія (може проводитися до і після операції). Вона буває зовнішньою і внутрішньою, під час зовнішньої випромінювання впливає зовні, під час внутрішньої (брахітерапії) поруч із раковою пухлиною поміщають спеціальний пристрій, наповнений радіоактивним матеріалом.
• Хіміотерапія – прийом препаратів для знищення ракових клітин. Вона може поєднуватися з іншими методами лікування.
• Гормональна терапія – блокування виділення естрогенів і прогестерону, які стимулюють ріст пухлини. Іноді її використовують після операції, спільно з променевою і хіміотерапією.

Профілактика

• Рання діагностика раку молочної залози. Рекомендується регулярна мамографія. Також можна проводити самостійний огляд грудей, що полягає в ретельному їх промацуванні та розгляданні. У разі виявлення ущільнень необхідно терміново звернутися до лікаря.
• Відмова від гормональної терапії після настання менопаузи (повного припинення менструації).
• Підтримка нормальної ваги. Ожиріння підвищує ризик розвитку раку молочної залози, тому необхідно підтримувати здорову вагу за допомогою правильного харчування і фізичних вправ.
• Фізична активність не менше 30 хвилин щодня.
• Проведення генетичного дослідження з виявлення мутацій у генах (BRCA1 або BRCA2) для визначення ризику розвитку раку молочної залози.

Рекомендовані аналізи

• Загальний аналіз крові.
• Креатинін у сироватці.
• Кальцій у сироватці.
• Аспартатамінотрансфераза (АСТ).
• Аланінамінотрансфераза (АЛТ).
• CA 15-3.
• СА 125.
• CYFRA 21-1.
• СА 72-4.
• Раковий ембріональний антиген (РЕА).
• Ген раку молочної залози 1 (BRCA1). Виявлення мутації 185delAG (порушення структури білка).
• Ген раку молочної залози 1 (BRCA1). Виявлення мутації 4153delA (порушення структури білка).
• Ген раку молочної залози 1 (BRCA1). Виявлення мутації 5382insC (порушення структури білка).
• Ген раку молочної залози 2 (BRCA2). Виявлення мутації 6174delT (порушення структури білка).